НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

Головна
Новини
Публікації
Згадай себе!
Українські ЗМІ
Книги
Соціоніка
Символіка
Наш фотоальбом
Вільна фотогалерея
Вільний форум
Флеш-анімація
Літній відпочинок
Зруби
Дошка оголошень
Відправка СМС
ВЕБ-пошта
Реклама
Про портал

Наш банер

• Обливальний понеділок
  Багато весняних свят, обрядових дійств та звичаїв Сонячного циклу наших далеких предків канули в літу, християнізувалися або були поєднані одні з іншими.

• Три Великодня
  Весняне рівнодення здавна було важливим моментом – ключовою точкою всього кола-року. Це було і початком року, і початком дії “закону”-“порядку”, яким тоді сприймався рух Сонця у колі зодіаку і найвищим святом входження Сонця в перше (головне в той період) сузір’я зодіаку – саме тоді починалося весняне рівнодення.

• Великдень та Різдво - Сонячні свята
  Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.

• 9 березня - Сорочини – свято закликання птахів з вирію
  За уявленнями наших предків в цей день прилітало сорок різних пташок з вирію. Птиця – це вісник весни-радості й взагалі вісник сонця. Вона побуває в повітрі, «у небі», й несе людям утіху з неба ж, від сонця.

• Святковий календар українців
  Сьогодні, в час зростання національного самоусвідомлення постійно порушується питання про “українську еру”. Дехто називає 7 000 років, інші доводять, що 10 000 років і навіть — 26 000 років. Пошуки на цьому не припиняються.

• Святощі, що бережуть нашу ідентичність. Весілля
  Багатьом нашим сучасникам, невтямки, що дотримуватися весільного ритуалу куди важливіше, ніж отримати штамп у паспорті. Ритуали магічно поєднують молодих на довге й щасливе життя, а про штамп ми всі знаємо: він стає (чи не стає) при нагоді, якщо потрібно ділити майно чи дітей, народжених у тому шлюбі.

• День Маланки. Новий рік. День Василя.
  Первісний дохристиянський характер новорічного свята добре зберігся у традиційних звичаях та обрядах українців 13—14 січня.

• Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
  Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.

• «Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
  13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.

• «На святу Катерину ховайся пiд перину!»
  Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.