НОВИНИ   СТАТТІ   ТРАДИЦІЯ   ФОРУМ   РУС   ENG   DE   ESP   POL   PDA   RSS

Головна
Новини
Публікації
Згадай себе!
Українські ЗМІ
Книги
Соціоніка
Символіка
Наш фотоальбом
Вільна фотогалерея
Вільний форум
Флеш-анімація
Літній відпочинок
Дошка оголошень
Відправка СМС
ВЕБ-пошта
Реклама
Про портал

Наш банер

Топ-10 псевдоісторичних пам’яток України

МУЗЕЇ ТА ЗАПОВІДНИКИ 2060 переглядів

Опубліковано - 19.11.2009 | Всі публікації | Версія для друку | Коментарі (1)

Стара фортеця у Кам’янці-Подільському

За результатами опитування експертів тижневик «Коментарі:» склав перелік показових прикладів появи муляжів на місці пам’яток історії та архітектури.

Покровська оборонна церква XVI ст. у с. Сутківці (Хмельницька область)

У 2006 році пам’ятка була в задовільному технічному стані. Однак протягом 2006–2008 років на ній заходилися виконувати роботи, які не були конче необхідними, та ще й за проектною документацією, розробленою нікому не відомою фірмою ТОВ «Ескарп». Напередодні осінньо-зимового сезону 2007 року з пам’ятки зняли дах і залишили її просто неба, внаслідок чого вона почала інтенсивно руйнуватися. Унаслідок непрофесіоналізму виконавців зруйновано автентичні частини пам’ятки, знищено археологічний культурний шар, стародавні церковні мури безпідставно надмуровано, а також змінено висоту, форму й конфігурацію даху. Як наслідок - пам’ятка цілковито змінила свій зовнішній вигляд і вже майже рік стоїть без даху, під дощем і снігом. Цієї зими вона може не пережити - намоклі й розморожені склепіння вже мають тріщини і в будь-який момент можуть обвалитися, відзначає видання.

Старий замок у Кам’янці-Подільському (Хмельницька область)

Перманентний реставраційний процес поволі йде протягом останніх 15 років, пише видання. За цей час, окрім справді необхідних реставраційних заходів, були вчинені дії, які знецінюють автентичність цієї унікальної пам’ятки середньовічної фортифікації: кілька фортечних башт отримали нові дахи, яких ніколи раніше не було, неприродно високі «ковпаки», форма яких запозичена неначе з Диснейленду. Унаслідок додання цих нових акцентів, дуже активних у панорамі міста, автентична в цілому пам’ятка має вигляд театральної бутафорії.
Як зазначають “Коментарі:”, те, що найобурливіше паплюження найцінніших національних пам’яток сталося саме на території Хмельницької області, - не випадковість, а закономірність. Усупереч чинному законодавству у цій області немає і ніколи не було органів охорони культурної спадщини - ні на обласному, ні на районному чи міському рівнях.

Палац Кирила Розумовського у Батурині

Палац Кирила Розумовського у Батурині (Чернігівська область)

Колосальні кошти були вкладені в те, щоб урятувати від повного руйнування цю унікальну пам’ятку доби класицизму зламу XVIІІ–ХІХ століть, шедевр шотландського архітектора Чарльза Камерона. Декор інтер’єрів палацу впродовж ХІХ–ХХ століть було цілковито втрачено. Теперішній розкішний інтер’єр, зроблений київськими реставраторами, - це фантазії на теми Камерона. Проведено не реставрацію, а радше неймовірно коштовний євроремонт у стилі ретро, вважають експерти.

Церква Богородиці Пирогощі у Києві

Споруду, що стоїть нині на місці пам’ятки XII ст. - церкви Богородиці Пирогощі на Подолі, - було відбудовано з міркувань, що у Києві не збереглося в первісному вигляді жодного давньоруського храму. Первісні архітектурні форми церкви невідомі - унікальну пам’ятку було знищено 1935 року без проведення належних досліджень та обмірів. Збереглися тільки підмурки, а також фотографії і доволі схематичні обміри, зроблені напередодні її зруйнування. Нинішня Пирогоща - абсолютна бутафорія, її форми є фантазією реконструкторів на теми давньоруської архітектури. Крім того, фрагменти начебто давнього фундаменту, які експонуються в нижньому ярусі церкви, насправді зроблені з решток старої цегли на сучасному розчині.

Лядські ворота

Лядські ворота на Майдані Незалежності у Києві

Перші згадки про цю фортифікаційну споруду відносяться до XII ст. Пізніше, у XVIII ст. на місці Лядських воріт, зруйнованих під час татаро-монгольської навали, було споруджено так звані Печерські ворота. 1833 року у зв’язку з реконструкцією центральної частини Києва їх разом з іншими фортифікаційними спорудами було знесено. Достеменно не відоме не тільки точне місце розташування воріт, а й походження їхньої назви. Під час реконструкції Майдану Незалежності у 2001 році та будівництва котловану для підземного торговельного центру рештки воріт було пошкоджено. Муляж Лядських воріт у вигляді тріумфальної арки, зведений на Майдані, виявився настільки недолугим, зайвим у ансамблі площі, що нинішня влада Києва знову має намір реконструювати їх, відзначає тижневик.

Михайлівський Золотоверхий собор

Михайлівський Золотоверхий собор у Києві

Відбудова пам’ятки тривала рекордними темпами - у листопаді 1997 р. було завершено опрацювання проектно-кошторисної документації, а в травні 2000 р. комплекс (дзвіниця та собор) було освячено. Собор відтворено зовсім не в тих архітектурних формах, яких він набув у середині ХVІІІ ст. Було відбудовано контрфорси, які оточують основний об’єм собору, але не з’явилися одноповерхові приміщення між ними. Доведено, що їх споруджували одночасно з контрфорсами, вони підкреслювали композиційну ідею — пірамідальне наростання композиції собору від периферії до головної бані. Таким чином, нинішній вигляд Михайлівського Золотоверхого не відповідає історичному. Крім того, інтенсивний синій колір, у який пофарбовано стіни пам’ятки, розписані ліплені деталі надають їй кітчевих рис.

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Одна з найбільших православних святинь, збудована у 1078-1883 роках, зруйнована 1941 року. Відновлення велося впродовж всього двох років - у листопаді 1998 було закладено перший камінь у фундаменті будівлі, а 24 серпня 2000 року відновлений собор було освячено. Дискусійним залишається інженерне рішення, втілене під час реконструкції, - посадити собор на пальний фундамент, внаслідок чого порушився гідрогеологічний баланс ділянки під ним, послабилися підмурки інших будівель комплексу Лаври. Майже одразу після реконструкції біля собору виник значний провал ґрунту. Проте, як стверджують деякі фахівці, він міг бути більшим, якби собор не стояв на палях. Крім цього, автентичний вигляд Успенського собору порушили позолочений ліплений орнамент (за деякими твердженнями, вилитий з пластмаси) та не зовсім вдалі з професійної точки зору сучасні розписи на його фасадах.

Успенський кафедральний собор у Полтаві

Пам’ятка XVIІІ ст., зруйнована 1934 року, відтворена як кафедральний храм Полтавської єпархії Української православної церкви. За рішенням місцевого керівництва стіни були зведені на третину від тієї висоти, яку храм мав у первісному вигляді. В результаті пропорції унікальної пам’ятки виявилися спотвореними.

Церква Святого Пантелеймона у с. Шевченкове

Церква Святого Пантелеймона у с. Шевченкове (Івано-Франківська область)

Збудований у кінці XII ст. поблизу Галича, храм є єдиною пам’яткою романської архітектури, що збереглася на землях України. У церкві не збереглися первісні склепіння і верх. 1997 року під час відновлювальних робіт, приурочених до 1100-річчя Галича, за рішенням оргкомітету зі святкування ювілею під головуванням Павла ЛАЗАРЕНКА їх було надбудовано. Це спотворило вигляд церкви. Втім, підкреслює тижневик, негативну оцінку відновлювальним роботам дають не всі фахівці.

Воскресенська церква у Переяславі-Хмельницькому

Пам’ятка XII століття, знищена, татаро-монголами, впродовж віків кілька разів перебудовувалася. Спроби розпочати реконструкцію церкви почалися ще у 1980-х, але через брак коштів були припинені. Освячена у грудні 1996 року. Під час відбудови підмурки церкви, які є пам’яткою археології, було залито бетоном з арматурою.

• Топ-10 псевдоісторичних пам’яток України
  УНІАН
  За результатами опитування експертів тижневик «Коментарі:» склав перелік показових прикладів появи муляжів на місці пам’яток історії та архітектури.

• Микола Томенко: “З “Мистецьким Арсеналом” все перевернули з ніг на голову”
  Розмовляла Анна Ященко, УНІАН
  Приводом до інтерв`ю з віце-спікером Миколою Томенком стала його гучна заява, що заради створення “Мистецького Арсеналу” обдирають регіональні музеї.

• Кам’яна Могила: грошей не вистачає навіть на документи для ЮНЕСКО
  “Українська правда. Життя”
  Найстаріша історична пам’ятка України, Кам’яна Могила поблизу міста Мелітополя в Запорізькій області, у кілька разів давніша за всесвітньо відомі єгипетські піраміди. Щоправда, вона набагато менш “розкручена”. Її популяризація принесе державі величезні гроші, вважають експерти.

• «Подільські Товтри» - перлина Поділля
  С.І. Ковальчук
  Національний природний парк «Подільські Товтри» - осередок збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, історико - культурної спадщини Поділля.

• У Вертебу — слідом за трипільцями
  Марія МИКИЦЕЙ, фото - Денис ТРОФІМОВ
  Мільйони років тому землі Тернопільщини були дном моря — теплого і безкрайнього. У його первісних водах вирувало життя, мало чим схоже на теперішнє. Потім клімат змінився, прийшов час нових вітрів і нових течій, і море почало відступати, залишивши по собі багато різноманітних скельних утворів (їх називають медоборами) та печер.

• Підземні ходи Черкащини
  Оксана ЧЕРВ’ЯКОВА, історик, м. Золотоноша, “Прес-Центр”
  Підземні ходи – це, так би мовити, матеріалізована історія нашої Вітчизни, унікальні пам’ятки, дослідження яких дасть змогу глибше зрозуміти складні процеси, що відбувалися на теренах нашого краю та визначали його майбутнє.

• Калос Лімен - Чарівна Гавань - Чорноморське
  Вадим ПЕРФІЛЬЄВ, “Кримські відомості”, 2006 рік
  Історико-краєзнавчий музей в Чорноморському вражає відвідувачів багатством експонатів, прекрасним оформленням демонстраційних залів, що розповідають про історію району з початку IV століття до н.е. і до наших днів. І цілком природно, що музей є місцем численних екскурсій не тільки жителів містечка, але і відпочиваючих під час курортного сезону.

• Країна приречених замків
  Віра Карпінська, «Газета по-київськи»
  В Україні - понад півтора тисячі замків. І з кожним днем вони набирають все більшої популярності серед туристів – як своїх, так і з-за кордону. Відтак напівзабуті державою безцінні старовинні споруди можуть приносити мільйонні прибутки - як це є, скажімо, в Європі. Але в Україні процес зворотній. Здається, офиційна влада намагається чимшвидше здихатись старовини.

• Пирогів в огні... Чи в агонії?
  Михайло Осадчий, бюлетень “Український Музей”
  Надзвичайні події вересня – жовтня 2006 р. в Музеї народної архітектури і побуту НАН України (в с. Пирогів під Києвом) поставили питання про звільнення директора Миколи Ходаківського.

• Олександр Гудима: Дмитро Табачник – провідник культурного голокосту в Україні
  “Музейний портал України”
  30 жовтня у київському Будинку Вчителя з ініціативи товариства „Просвіти” відбувся „круглий стіл”, присвячений проблемам збереження сакральних пам’яток архітектури Національного заповідника „Софія Київська” та Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.